Історія черкаської художниці Тетяни Черевань, яку надихають жіночі образи та мотиви секс-меншин

Тетяна Черевань – відома українська художниця, черкащанка. У своїх творах вона звертається до делікатних і в той же час потужних жіночих образів, але не задля оспівування їх краси, а в прагненні показати їх максимально глибоко.

Про те це саме зараз. А з чого все починалось, розповідаємо в ексклюзивному матеріалі на сайті cherkashchanka.info.

Вже в 18 вчителювала у школі мистецтв

Тетяна Черевань почала малювати ще в дитинстві. Особливо коли була у бабусі, її треба було чимось зайняти, їй давали коробочку, наповнену олівцями і альбом для малювання. Ця комбінація була безпрограшним варіантом на будь яке свято. Мрій стати кимось конкретним у неї не було, але було бажання займатись тим, що подобається. І малювання стало саме таким захопленням, яке пройшло з Тетяною крізь роки.

-Мої батьки мали талант до малювання, але не розвивали його у собі. У тата був альбом для замальовок, який він ховав від мене, тому що вони були еротичного характеру. Але час від часу я потайки діставала цей блокнот і розглядала малюнки, – пригадує зі свого дитинства Тетяна Черевань.

Крім цього, вдома ще були арт-книжки, альбоми з епохи Відродження і Ренесансу. Майбутня художниця проводила багато часу, роздивляючись ці репродукції.

-Мій вуйко Ян Марценкевіч, коли я була ще мала, жив у Черкасах та був одружений на моїй тітонці. Інколи ми приходили до них в гості і це було свято для мене – квартира з високими стелями, наповнена картинами. Малою я не розуміла про що вони розмовляли, мені було просто дуже комфортно в такій атмосфері: запах фарб, старовинні речі, багато людей, сміх, аромат вина… Це все закарбувалося у мене в голові на все життя, – каже художниця.

Тетяна Малювала постійно, коли мала для цього вільний час. Так вона виплескувала на папір свої фантазії. Мама Тетяни побачила у ній талант і врешті решт віддала її до арт-студії. Але ходити на уроки тоді було не цікаво, тож навчання в певний момент зупинилось. А далі сталась ціла ланка подій у житті.

-Потім мама вирішила мене віддати до Київської академії  – спочатку на дизайнера, бо бачила в мені модельєра. Я пішла на підготовчі курси до ВУЗу до Нестерова В.Д., а вже через рік навчалась в майстерні Кліменко В. А. Після невдалої спроби вступити до Академії, в 18 років пішла працювати у школу мистецтв. І була тоді там наймолодшим вчителем, – пригадує наша співрозмовниця.

Через рік Тетяна поступила на реставратора. Але з навчанням тоді не склалося. В 19 років вона завагітніла, вийшла заміж і вже в 20 народила сина.

-Віктор Кліменко – мій вчитель, він сказав мені тоді, що це мій найкращий шедевр, – каже посміхаючись художниця.   

«Люблю малювати на папері, потім переносити на полотно»

Тетяна працює у жанрі графіки та живопису, також практикує скульптуру і написання книг. Її надихають і вражають роботи інших видатних майстрів.

-Все, що потрапляє до ока, впливає на людину. Мене вразили роботи Гюстова Клімата та Альфонца Мухи – їх деталізація і колорит. Єгон Шиллє, Тулуз Лотрек, Вільям Моріс на їх роботи можна дивитися довго. Згодом з появою інтернету з’явилась можливість самому знаходити та бачити сучасних художників. Дивитися, що малюють такі, як ти, але десь на іншому кінці світу, – каже Тетяна Черевань. Звичайно подорожі та відвідування музеїв – враження від побачених вживу робіт Ванг Гога та Матіса, Пікассо та Яна Вермера.

Подобаються Тетяні і роботи Еріка Джонса, пластична графіка у виконанні Шамо Сана, захоплюють її лінії Ясунарі Ікенаги.

-Люблю малювати на папері, потім переносити на полотно, щоб відчути цю роботу в кольорі та фактурі. На білому папері червона та чорне чорнило, з додаванням золота, щоб підкреслити контраст, – каже художниця. – В живописі навпаки – хочеться заплутати, щоб все було вагоме, не лише фігура, а й тло, на якому вона зображена, стала частиною, бо і ми частина цього Всесвіту.

Все своє життя Тетяна спостерігала за людьми, вивчаючи тему сексуальної орієнтації, яку радянська влада свого часу знищила в Україні.

-Я піднімаю тему табу геїв і лесбіянок у своїх творах, витісняючи непристойні фактори, які здавалися неприпустимими ще деякий час тому. Я намагаюся змусити людей почуватися схвильованими, наштовхуючи людину на шлях уяви. Я беру силует та поєдную його з різними зображеннями, таким чином, щоб ви побачили ці два предмети по різному, ніж ви бачили їх раніше, – пояснює черкаська художниця.

«Якщо ти не навчався – це не привід вважати, що ти нічого не досягнеш»

Для художника, як і для будь якого митця, важливо з чогось черпати натхнення. І, на думку нашої співрозмовниці, воно наче стан здивування, як коли ти в дитинстві, і кожного дня цей світ тебе чимось дивує.

-Художники мають дар бачити світ з іншого простору. Портретисти бачать людей, вміють їх читати. Коли я зустрічаю людей дивакуватих і цікавих мені, я ніби беру в них цей стан намагаючись передати його в своїх роботах. Енергія проходить через мене та виливається на полотні в новій формі, зафіксованій в кольорах та квіткових орнаментах, – каже Тетяна Черевань.

Як навчитись з нуля мистецтву малювання? На думку нашої героїні, немає іншого шляху крім як любити те, що ти робиш. Мистецтво саме зараз наповнено міксами технік –  художник обирає те, що йому до душі і працює у цьому напрямку.  Чудова особливість малювання полягає в тому, що воно змушує вас звертати увагу та уважність, у буддійському розумінні, це єдиний спосіб зрозуміти, що є справжнім. 

-Навчатись у художніх школах слід, проте якщо ти не навчався це не привід вважати, що ти нічого не досягнеш. Взяти хоча б роботи Марії Приймаченко. Коли ти малюєш в своєму напрямку все своє життя, надихаючись фольклором рідної країни, вигадуючи дивовижних звірів, – каже Тетяна Черевань.

Війна не могла не вплинути

Якою була перша виставка в житті Тетяни Черевань? Вона почула по радіо, що зараз відбувається виставка художників, прямо на вулиці. Тоді вона взяла свої роботи і прийшла до центрального фонтану. Її там прийняли і, на диво, там же продалась перша її робота. Тоді Тетяна зрозуміла, що її твори можуть приносити гроші. Її батьки у той час не вірили в неї, бо вона цікавилась забороненими, на їх погляд, темами. А це для батьків означало, що у Тетяни забагато вільного часу, а отже пора на роботу. І після однієї з розмов за обіднім столом вона просто показала отримані від продажу триптиху гроші – в той момент з’явилася повага.

Зараз її роботи затребувані по всьому світу.

-Ще будучи в Азії, я отримала пропозицію від художниці Ніни Мурашкіної приїхати в арт-резиденцію в Барселону. Я поїхала в травні і місяць працювала в просторі галереї «Port Gallery». Малювала дві метрові роботи для групової благодійної виставки українських художників, яка відбудеться 4 вересня 2022 року. В цей час працюю і отримую нові пропозиції, кілька днів тому відправила свою роботу «Твій подих  – сила землі і вітру» в Берлін на благодійний аукціон в допомогу Україні, який відбудеться 21 вересня в готелі АВВА. Так, зараз художники можуть і допомагають країні, хоч і є далеко за її межами, – каже художниця.

Взагалі, війна застала Тетяну, коли вона перебувала в Азії, в своїй арт-резиденції, на острові Самуї. Життя відтоді розділилося на до і після. Війна змінила все і всіх. 

-На початку війни в моїй творчості з‘явилися нова робота повна ненависті до росіян- аналогія на «Юдіф відрізає голову Олоферну» Караваджо- українка відрізає голову Путіну. Її хотілося відразу спалити, але там була українка, тому я зупинилась. Все символічно. Всередині все кипить. З перших днів війни я не мовчала, одна за одною народжувались роботи наповнені любовʼю до України, в яких звучала мольба про допомогу до всіх людей. Ці роботи брали участь у благодійних виставках по всьому світу, – каже Тетяна Черевань.

В той час, у Таїланді художниця спостерігала нейтралітет народу до України. Їй хотілося докричатися, достукатися до більшості мовою арту, розказати про геноцид у 21 столітті.

-Я попросила знайому Сашу Голокоз знайти стіну для муралу в Бангкоці. Це було не просто, тому що на все треба отримувати дозвіл. Нам пощастило: активні учасники демонстрацій проти російської агресії,  студенти Тайського університету Чулалонг отримали дозвіл на створення українського муралу у них на стіні кампусу. Декілька днів я створювала графіті- це була стилізована Берегиня з мого проекту 2014 року (який я представляла під час Майдану, на початку війни). Було дуже хвилююче, зібралась українська громада з тимчасово повіреним у справах України  Олександром Лисаком, консулом та тайськими студентами. Були запрошені журналісти, які висвітлили цю подію в ЗМІ. Це була найважливіша мета, щоб нас почули, – каже художниця.

Використовувати прості речі, щоб створити нове фантастичне

Як художник, Тетяна досягнула багатьох вершин. Тому цікаво дізнатись що ж на її думку є успіх?

-Коли ти цікавий більше ніж колу своїх друзів. Коли незнайомі люди вітаються з тобою на вулиці. Арт-менеджери пропонують контракти та запрошують на міжнародні виставки. Успіх- це визнання, – каже художниця.

А хто ж тоді успішний художник? Що він має мати, вміти, робити, досягти?

-Художником керують відчуття. Він малює світ, пропускаючи через себе біль чи любов, малюючи не рукою, душею. І чим  гостріше постає тема, тим сильніше це сприймає полотно, вбираючи в себе емоції, переживання, енергію художника, щоб краще донести це глядачу, щоб прожити відчуття разом з митцем, – пояснює майстриня.

Ну, і на останок…  Тетяна Черевань радить використовувати прості речі, щоб створити нове фантастичне. За будь-яку ціну йти за собою справжньою, не замислюючись над тим, як тебе сприйматимуть. 

.