На Черкащині живе одна із сучасних письменниць України – Луценко Зінаїда. Вона відома своєю книгою “Необдумана Міловиця”, яка була відзначена ІІ премією у конкурсі “Коронація слова 2012”. Письменниця пише свої романи з реальних подій, які їй розповідають знайомі. Таким чином вона фіксує їх в історії та дає можливість більшій аудиторії дізнатися про життя звичайних людей. Більше на cherkashchanka.info.
Професійний та творчий шлях
Зінаїда Валентинівна родом із Черкащини. Освіту письменниця отримала в Уманському педагогічному університеті імені Павла Тичини. Довгий час вона викладала українську мову та літературу школярам у селищі Цибулів Монастирищенського району.
Писати Зінаїда Валентинівна почала ще з дитинства. Перше невеличке оповідання було написане у 7 років. Його навіть опублікував журнал “Малятко”. У віці 19 років письменництво довелося відкласти, оскільки життя Зінаїди Луценко у цей період було досить насиченим: у неї народилася донечка. Вона почала поєднувати роботу і материнство, тому не дивно, що деякий час нові твори не виходили з під її пера. Проте вона робила певні записи про тогочасне життя, фіксувала певні моменти з дитинства маленької донечки, аби в майбутньому використати їх у своїх творах.
Одним з її найвідоміших творів є “Необдумана Міловиця”. Цей роман написано з реальних подій. Він розповідає про важке життя дівчини, яка обрала кохання всупереч дозволу батьків. Події, які розгортаються у книзі відбулися у реальному житті з бабусею письменниці. Дещо у романі вона творчо прикрасила. Ця книга перемогла на конкурсі “Коронація слова 2012”. Вона зайняла почесне друге місце. У 2013 році письменниця знову взяла участь у конкурсі з кількома творами. Один із них: “Я – Миколайко” також був відмічений на конкурсі. Цей твір розповідає про життя маленького хлопчика – Миколки, який виріс і став заробітчанином. Твір досить веселий. В його основу покладені дитячі історії, які розповідав авторці її чоловік.
Пише Зінаїда Луценко досить легко – це для неї немов “писати щоденники у дитинстві”. Має письменниця і фантастичні твори у своєму доробку. Проте, найбільше їй подобається писати про ті події, які відбувалися в реальному житті. Її фантастичні оповідання принесли їй перемогу у конкурсі “Дні фантастики у Києві”.
Найцікавіші романи письменниці
“Свята Марійка” – у романі йде розповідь про життєві шляхи кількох жінок, про те як у них склалася доля та як вони справлялися із труднощами на їхньому шляху: хтось змирився, а хтось – боровся. У романі описані долі різних жінок – з різними мріями та характерами. Багато що із роману запозичено із реального життя.
“Злі лелеки” – історія життя однієї родини. Вона розповідає про те, що колись один чоловік, відганяючи лелеку з двору випадково її вбив. Таким чином на родину лягло тяжке прокляття, яке позначилось на житті багатьох поколінь. Головна героїня твору – Руфка, безталанна дівчина, яка своїми діями зіпсувала своє ж життя. Роман змушує задуматися над тим, чи дійсно сімейні прокляття можуть вплинути на долю, чи завжди є можливість її змінити.
“Мар’янчина лялька” – продовження історії з життя родини, що описана у романі “Необдумана Міловиця”. Багато, хто пізнає себе та минуле своєї родини, тому що у книзі описуються події, які торкнулися майже кожного українця у період другої половини 20 сторіччя.
Перші твори письменниця публікувала у різних виданнях та журналах: “Малятко”, “Склянка часу”, “Cosmopolitan”, “Пані вчителька”, “Дніпро” і “Логопед”. Також черкащани могли читати її твори у газетах: “Молодь Черкащини”, “Позакласний час”, “Зоря”, “Сарафанне радіо”, “Веселі вісті” й “Алекс”.
Луценко Зинаїда Валентинівна також цікавиться психологією. Вона закінчила Київський інститут Гештальту і Психодрами та додаткові курси з різних методів психологічної підтримки. Основне направлення, у якому письменниця реалізує себе як психолог: відносини та педагогічна психологія.
Зінаїда Луценко продовжує писати. Провідні українські видавництва (“Клуб сімейного дозвілля”, “Фоліо”) публікують її книги й романи, які занурюють читачів у незвичайне життя звичайних людей.
