Проблема домашнього насилля на Черкащині. Як поводити себе в екстремальних ситуаціях — поради жінкам від місцевого психолога

Домашнє насильство – це явище, яке на жаль прогресує у нашому суспільстві. Про це навіть свідчить офіційна статистика Національної поліції Черкаської області (включно з Черкасами). 

В 2020 році до поліції за фактом домашнього насильства було зареєстровано 39 звернень. В 2021 році таких звернень вже було 57. Нині триває 2022 рік і вже за півроку маємо 31 звернення. Рік ще не закінчився, проте бачимо, що динаміка така, що 2022 рік скоріш за все не поступиться у показниках 2021, не кажучи вже про 2020. 

Загальнонаціональні показники також невтішні. У 2021 році до поліції звернулись з заявою про домашнє насильство на 56% громадян більше, ніж у 2020-му. За рік зросла на 10% кількість адмінпротоколів та внесено на 19% більше заборонних приписів щодо кривдників. 

Про що це може говорити? Не тільки про зріст кількості випадків, але й про те, що постраждалі стали банально частіше звертатись за допомогою уже до правоохоронних органів.

Звісно, що люди роблять це не від хорошого життя і для багатьох це є вже крайньою мірою щоб хоч якось себе убезпечити і захиститись. Бо ж звернення у поліцію, це вже, фактично, відправна точка до завершення стосунків. Але постає питання – що робити? В правоохоронній практиці є такий термін як «запобігання злочину і профілактика». І в якійсь мірі він знаходить своє відображення і на ситуаціях пов’язаних з насильством у родині. Та щоб не доводити до крайнощів, краще діяти на упередження. Що радять жінкам у таких ситуаціях психологи з Черкас, у нашому матеріалі на сайті cherkashchanka.info.

Яке буває насилля?

Існує чотири види насилля: психологічне, фізичне, сексуальне та економічне.

До фізичного насилля ми відносимо:  незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень такі як ляпаси, стусани, штовхання, і так далі.

До проявів сексуального насильства ми відносимо: примус до статевого контакту, в тому числі і з іншою особою. Сюди ж відносяться і небажані форми статевих контактів. Також можна віднести примус до народження дитини, або примус до аборту.

Прояв економічного насильства: позбавлення житла, їжі, одягу, інших матеріальних благ, коштів, документів. Заборона працювати або навпаки примушування до праці і так далі.

Психологічне насилля: словесні образи, погрози, принижування, переслідування, залякування.

-Ми беремо всі форми насилля, які бувають. Наприклад, якщо відбуваються прояви або погрози на нанесення тілесних ушкоджень, сексуальні напади, якась психологічна жорстокість – залякування, словесні образи, створення економічної залежності від партнера. То це вже як перші дзвіночки того, що по відношенню до людини відбуваються прояви насилля. І всі ці види поведінки можуть існувати у будь якому прояві. Можуть виявлятись як епізодично, так і постійно. Або протягом певного періоду, – говорить черкаський психолог Дар’я Басиста.

Як з цим боротись?

В першу чергу щоб чомусь протистояти, треба розуміти природу проблеми. У даному випадку причину.  

-Основна причина такого явище – це наслідки низької самооцінки агресора та нестабільності його психіки, яка обертається навколо його бажання контролювати та знущатися над іншими, щоб відчувати себе на цьому фоні повноцінним і врівноваженим, – стверджує психолог з Черкас Дар’я Басиста.

Проблема у тому, що люди часто не усвідомлюють, що насильство це не лише, наприклад, фізичне побиття. Насильство буває і психологічне: постійне приниження, образи, лайки (як правило такі речі, які суттєво підривають самооцінку жертви і призводять до її пригніченого психологічного стану, навіть, депресії).

-Вони (жертви) нерідко вважають, що така їх доля поглинати насилля. І що вони мусять це терпіти. Таку позицію займати не варто, бо кривдник, як правило, далеко не одразу вдається до фізичних впливів на жертву. Але коли він не зіштовхується з опором, то відчуває вседозволеність, і в решт переходить від словесного до фізичного насилля, – пояснює психолог.

Найгірший сценарій

На жаль, ситуацій, коли люди терплять дуже багато, що досить таки часто призводить до переходу від психологічної до фізичної фази насилля.

-Якщо насильство вже відбувається в жорсткій формі, то не варто себе тішити ілюзією, що людина може змінитись. Або що ваша доля – це терпіти. Дуже важко змінити стосунки, коли вони вже є. Набагато простіше це робити на початку, коли все ще лише формується, в такий період краще за все можна чітко сформувати межі, – підкреслює експерт.  

Якщо сформувати межі не вдалось і насилля вже переростає в фізичний вплив, то слід мати план дій. До таких ситуацій слід ставитись серйозно, бо мова йде щонайменше про ваше здоров’я і безпеку.

-На такі випадки не слід заплющувати очі. Під рукою треба завжди мати номер телефону поліції. Якщо людині завдають тілесних ушкоджень, то людині слід звернутись за допомогою у медичні заклади, де можна не лише пройти лікування, а й отримати медичні висновки, що є доказами незаконних дій, – запевняє психолог.  

Якщо ситуація дійсно складається так, що здоров’ю, або навіть життю існує серйозна загроза від партнера, то одним із найвдаліших рішень може бути втеча. Треба заздалегідь зібрати невеличку валізу з особистими речами і продумати наперед маршрут втечі.

-Чудово, коли у людини є близькі люди, які готові допомогти у боротьбі з домашнім насильством. Які можуть надати людині тимчасовий притулок. Також потрібно пам’ятати, що насильство часто стає брутальнішим, коли насильник дізнається, що жертва бажає припинити з ним стосунки. В такому випадку людині потрібно бути готовою захищати свої права і заздалегідь обдумувати варіанти вирішення таких гострих питань: розподіл майна і т.д, – додає психолог Басиста.

Також потрібно уявити подальше життя без кривдника, і знайти у цьому позитивні моменти для себе. Не згадувати такі моменти, коли почувається неспокій і сумніви. А в разі потреби краще звернутися за професійною психологічною допомогою, яка буде надавати психологічну підтримку.

.